Моя любимая песня:
Не обіцяй
Вона носила квіти в волоссі, і ними грався віющій вітер
Здавалося, давно вже дорослі, але кохали щиро, мов діти
Відчинені серця, щирі очі – таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі, обіцянки назавжди любити...
Будиночок на розі двох вулиць, паркан плющем осіннім залитий
Здавалося, дощі схаменулись, здавалося, жавди буде літо...
Лише один дзвінок телефону, і варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону, а одже неодмінно летіти
Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно
Де твоє буде завтра? У скронях вітер свище
Не обіцяй!Навіщо? Не обіцяй, не треба
Залежить час найблищий, там не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколо, проблеми, ціни, сни, сподівання
Роз_їхалися, як діти в школу, що пишемо листа у останнє
Їй у варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити,
Але кохання у таксофонах приречене не довго прожити...
Куди ведуть строкаті дороги??? Чому ми заблукали у світі???
Вас сотні, тисячі, вас мільйони, в Ізраїлі, Канаді, на світі
І спогади про те, як було все, надія на те, як все буде
Нас доля стрімко течію несе, бо ми є не титани, ми люди
Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно
Де твоє буде завтра? У скронях вітер свище..
Не обіцяй! Навіщо? Не обіцяй, не треба!
Залежить час найблищий, там не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссі, і ними грався віющій вітер
Здавалося, давно вже дорослі, але кохали щиро, мов діти